У зв'язку з недавніми подіями у Львові, як з Росії, так і з України надійшли чисельні прохання пояснити, чим неугодний львів'янам російський генерал Олексій Єрмолов, на честь якого невідомі гості недавно "перейменували" вул. Джохара Дудаєва. Отже, пояснюємо:

1. Єрмолов керував царськими окупаційними військами безпосередньо в Україні, утверджуючи національне і соціальне поневолення українського народу:

"С 1809 г. командовал резервными войсками в Киевской, Полтавской и Черниговской губерниях".
http://www.hrono.ru/biograf/bio_ye/ermolov_ap.php


Олексій Єрмолов

В ті часи український народ переживав особливо тяжку експлуатацію з боку російського імперіалізму. Про це свідчить потужний селянський повстанський рух під проводом українського національного героя Устима Кармалюка в 1813—1835 роках, що був спрямований проти національного і соціального гніту. Систему проти якої боролись українські повстанці в той самий час захищав генерал Єрмолов, хоча йому і не довелось зустрітись з Кармалюком на полі бою, через участь у війні проти Франції.


Устим Кармалюк

2. Єрмолов був типовим прислужником мультирасової імперії, який по суті нічим не відрізняється від путінських генералів або кадировців, які начебто теж "мочат чурок в сартире". Сам маючи татарське походження, Єрмолов був також дуже схильний до расового змішування з азіатами:

"Из древнего дворянского рода, происходившего от приехавшего в 1506 в Москву татарина Арслана Мурзы" (Залесский К.А. Наполеоновские войны 1799-1815. Биографический энциклопедический словарь, Москва, 2003).
http://www.hrono.ru/biograf/bio_ye/ermolov_ap.php

"...потомок золотоордынского татарина Арслана-Мурзы Ермола (принявшего в 1506 году московское подданство и христианство во время царствования Ивана III)".
http://www.monomax.sis.net.ru/main/view/article/699

"Ермолов очень часто и с удовольствием вспоминал, что ведет свой род от знатного татарского мурзы Арслана, и свое поведение на Кавказе, образ жизни выстраивал подчеркнуто на восточный манер... (...) Мало кто знает, но Ермолов, между прочим, за время своего пребывания на Кавказе был трижды женат на мусульманских женах, заключая с их родителями принятый там договор о временном браке, щедро расплачиваясь, как это было положено, дорогими подарками. (...) Когда пребывание генерала на Кавказе закончилось, мусульманские жены (с дочерьми от Ермолова) вернулись домой и благополучно снова вышли замуж. Троих же своих сыновей – Виктора (Бахтияра), Севера (Аллахияра) и Клавдия (Омара) Ермолов взял с собой в Россию, прекрасно воспитал и сделал образцовыми русскими офицерами".
http://memo.ru/about/bull/b27/page78.html

Отже з точки зору як українського націоналізму, так і європейської расової ідентичності у нас немає жодних підстав симпатизувати Єрмолову, а відтак і терпіти написи його прізвища на архітектурних пам'ятках українських міст.

При цьому акція з очищення стін будинку не мала жодного відношення до особи Дудаєва. Саме тому ніхто з автономів не прибирав фарбу яку розлили на таблички з його іменем, хоча Дудаєв, на відміну від Єрмолова, не окуповував Україну.

Окремою темою є коментарі в ЖЖ, написані різними "братами" як до, так і після замалювання російських "художеств". Наводимо декілька з них:

- Тема, которую даже обсуждать не стоит. Будем мы еще оправдываться за надписи на стенах. Мы решили, что это правильно, мы это сделали и вопрос закрыт. Сильный не обсуждает, а действует.
- мда, мож нам теперь еще от уважения к русскому генералу Ермолову отказаться, потому что он чото там где-то там в Малороссии возглавлял? или от Суворова, потому что он брал штурмом цитадель наших белых братьев поляков?))) пипец конечно.
- это называеца "украинство головного мозга"
- так называемый "украинский национализм" в большинстве случаев это типичный антирусский шовинизм с бредом про "оккупацию Украйины", "мордування украйинцив", "русификацию" и прочий бред.
- Украина со своим "украинскоим языком" и "украинской нацией"-настолько искусственные образования,что им должно быть стыдно что-либо говорить о Русских...Огорчает их поведение...
- [про українську мову] для литературных норм сделали немцы галицо-волынским землям в составе Габсбургов. По политическим соображениям.
- Нет украинского языка(это малорусское наречие)=> нет украиской нации... Просто попытки украинской самоидентификации-фикция,маскирующая шовинизм. Мы единый народ,значит должны быть единые интересы,единые приоритеты,единый вектор во всем...
- Кто то толкает среди украинских автономов шовинистическую х*йню!

Показово, що всі ці фрази не отримали засудження з боку людей, які тим часом дуже обурюються діями львівських автономних націоналістів...

При цьому слід зауважити, що в російському національному русі є достатньо людей, які є щирими друзями українського народу. З цими російськими товаришами наші стосунки не можуть бути зіпсовані жодними провокаціями. І ми сподіваємось, що скоро, за їхньою допомогою, в Москві з'явиться вулиця ім. Степана Бандери. :)

На останок зверніть увагу на правильну статтю російських соратників щодо ситуації з "вул. Єрмолова" у Львові:

http://community.livejournal.com/ru_nazdem/719669.html

Цитата з статті, що стосується діяльності Єрмолова безпосередньо в Західній Україні:

"А был в биографии Алексея Петровича еще один занимательный эпизод - отличился он в молодости во время подавления польского восстания Т. Костюшко, который провозглашал создание независимой Польши с политическим устройством по типа британского. Сиречь, Ермолов был одним из тех, кто отстоял для Западной Украины крепостное право и прочие прелести царского правления. Поэтому его там и не жалуют. Вот так в результате чьей-то банальной безграмотности, акция которая задумывалась, видимо, как античеченская, стала антиукраинской - и вбивает клин в хрупкое славянское братство".


Тадеуш Костюшко

Автор: Олександр К.