Першотравнева демонстрація автономних націоналістів в Києві була заборонена рішенням суду, для дотримання якого в парк Шевченка було надіслано кілька автобусів "Беркуту" і автозаки.

Про судову заборону маршу, а також про намір міліції виконати її стало відомо ще ввечері за день до 1 травня. Цю прикру новину було повідомлено переважній частині автономних груп Києва та областей України. Наступного дня організатори акції прийшли на місце збору для того, щоб донести цю інформацію до журналістів і всіх, хто з тих чи інших причин прийшов на акцію, зокрема це були люди з Києва і регіонів, які не знали про заборону або прийшли сподіваючись на те, що демонстрацію вийде провести. Враховуючи те, що таким чином в парку зібралось чимало людей, організатори вирішили не розпускати їх, а спробувати пройти по заявленому маршруту, особливо враховуючи те, що міліція жодним чином напередодні не заважала проведенню "забороненої" акції антіфи. Та ці сподівання виявились марними, і стало видно, що нова влада не ставить знаку рівності між націоналістами і антіфа, а надає перевагу останнім.





Заступник начальника управління громадської безпеки Сергій Бойко кричав в мегафон: "Ваша акція заборонена судом", "Не перетинайте межі парку", "Всі порушники будуть затримані і доставлені до районних управлінь". При цьому міліцейське керівництво явно провокувало демонстрантів до того, щоб влаштувати бійку. "Беркут" був вишуканий таким чином, щоб не просто перекрити вихід з парку, а саме побити і доправити учасників акції до автозаків. Коли колона підійшла до міліцейського кордону, то при першій спробі перетнути його "Беркутом" був затриманий Сергій Кириченко, голова херсонської профспілки "Народний контроль". Також "беркути" намагались затримати Євгена Герасименка, але йому вдалось вирватись і відійти ближче до колони, на яку "правоохоронці" відверто нападати не наважились. Щоб не провокувати далі безперспективну для себе бійку, демонстранти відійшли до пам'ятника Шевченка, де провели мітинг, на якому було сказано про ідеї акції, пов'язані з цим завдання руху, а також про політичні репресії, які чинить система проти націоналістів, був згаданий арешт і судилище над нашим товаришем Олексієм Макаровим, репресії проти учасників пікету Верховної ради 27 квітня та інші дії системи, що не обіцяють нам нічого доброго, але для того, щоб всі ці жертви не були марними ми мусимо продовжувати і поглиблювати боротьбу.





На мітингу були транспаранти з написами: "Війна буржуям, мир трудящим!", "Свободу політв'язню Олексію Макарову!", "Свобода! Рівність! Солідарність!", "Законопроект 1108 порушує права!" тощо.





1 травня репресії не обмежились одним затриманням і забороною маршу. Після закінчення мітингу, коли люди розійшлись з парку, було затримано багато людей, деякі з яких досі перебувають за ґратами по сфабрикованих адміністративних порушеннях. Ланцюгові пси реакції ще почувають себе в безпеці, але ж ми знаємо долю багатьох їхніх колег в Киргизстані, знаємо долю деяких продажних суддів в Російській Федерації і це вселяє оптимізм. Прийдешня революція визначить долю і українських холуїв капіталу, а для цього ми мусимо вести щосильнішу пропаганду і агітацію в народі.





Ввечері 1 травня відбувся концерт приурочений до свята боротьби робочого класу. На заході виступили гурти: 2KF (Україна), Садко (Росія), Сокира Перуна (Україна), Antisystem (Росія), J.M. (Словаччина), Faustrecht (Німеччина). Всі гурти виступили на вищому рівні. А особливо приємно було бачити в Україні німецький націонал-революційний гурт Faustrecht з його хітами як "Klassenkampf", "Die Macht des Kapitals", "Der Aufstand" тощо. Інтерв’ю з учасниками гурту можна прочитати тут: http://ntz.org.ua/?p=1069. На концерті не було ні одного п’яного і загалом панував дух єдності і товариства, а ті хто не відвідав його можуть тільки пошкодувати. Біля місця, де проходив концерт було дуже багато "Беркуту" в автобусах і автозаки, але зірвати концерт їм не вдалось.



P.S. Багато хто досі запитує навіщо взагалі потрібні марші, мітинги і концерти. Відповідь проста: в наш час інформація, що потрапляє в маси, фільтрується кучерявими власниками ЗМІ, а заходи які ми проводимо створюють альтернативний інформаційний резонанс, не тільки в ЗМІ, але і безпосередньо на вулиці перехожі люди можуть почути і побачити наші гасла, отримати листівку з інформацію про те, що коїться у країні, почути заклик до боротьби за свої права. Коли ми проводимо агітацію і пропаганду, то розширюємо коло прихильників і збільшуємо кількість товаришів. Ведіть пропаганду, не відступайте і не здавайтесь!



Відео з парку Шевченка: