1 січня 2011 р., у результаті загострення хвороби пішов з життя Томас Брель – революційний націонал-соціаліст, невтомний активіст, автор багатьох публікацій і просто людина, що цілком і повністю присвятила своє життя справі національного та соціального визволення Німеччини. Ми поділяємо скорботу наших німецьких товаришів, котрі дуже важко сприйняли звістку про смерть людини, що стояла біля витоків нео-націонал-соціалістичного руху Німеччини. Разом зі смертю Бреля закінчилася ціла епоха становлення й боротьби за реабілітацію та відродження німецького національного соціалізму. Брель був представником «Старої гвардії» з числа активістів націонал- і соціал-революційних груп, які з’явилися в Німеччині в 70-ті роки, завдяки котрим закінчилася «довга ніч націонал-соціалізму», що тягнулася з далекого 1952 року (з моменту заборони Соціалістичної партії Німеччини - Sozialistischen Reichspartei) аж до 1971 р.
У ті далекі часи, коли більша частина німців була зайнята виключно процесом споживання матеріальних благ, особистими статками й іншими повівами післявоєнного матеріалізму, Томас Брель належав до тієї невеличкої групи німців, що відкрито виступали за перевлаштування народного світогляду в дусі національного соціалізму. Залишаючись одним з найвірніших і найближчих соратників
Міхаеля Кюнена, Томас Брель доклав усі зусилля для відродження націонал-соціалізму, беручи участь у створенні та підтримці незлічимих молодіжних організацій по всій Німеччині. За допомогою його невтомного ентузіазму, таланту імпровізації та незламної волі буквально з «нічого» була створена невеличка «політична сила», котра згодом лягла в основу сучасного НС-руху Німеччини, нині відомого як «Національний спротив» («Nationaler Widerstand»), куди входять Автономні націоналісти, Націонал-демократична партія Німеччини (NPD), Бойовий союз німецьких соціалістів (KDS) та інші групи – політична сила, яку вже неможливо просто так «скинути з рахунків» і з котрою необхідно рахуватися в сучасній ФРН.
Безпосередньою заслугою тому є боротьба, яку вів Томас Брель разом з іншими політичними активістами, що стояли біля витоків сучасного руху. Варто лише уявити, наскільки важким і, здавалося б, безнадійним був їхній шлях, які жертви доводилося приносити, через що треба було пройти, і все це – в ім’я нібито недосяжної мети. І незважаючи ні на що, вони йшли цим шляхом, усвідомлюючи, що дорогу подолає той, хто йде. Саме так був покладений початок шляху німецького відродження. Відтоді пройшло багато часу, але цей, колись прокладений шлях почнуть обирати для себе все нові й нові політичні активісти. Тому сьогодні можна з упевненістю заявити про те, що без боротьби, котру вела «Стара гвардія» та, зокрема, Томас Брель, поява сучасного «Nationaler Widerstand», у його сучасній формі, була би просто неможливою.
Томас Брель був грамотним та ідейним націонал-соціалістом, що не відносився до т.зв. гітлеристів - фетишистів, які вклоняються Третьому Рейху, а належав до істинного, революційного напрямку націонал-соціалізму, підтримував ідею не лише національної, але і другої, соціалістичної революції, був одним з ініціаторів реабілітації Ернста Рьома та його товаришів, став засновником лівонаціоналістичної організації
«Бойовий союз німецьких соціалістів» (KDS), представляючи повноцінну НС-ідеологію, як рівне поєднання визвольного націоналізму та революційного соціалізму.
Томас Брель був істинним політичним солдатом, який один з небагатьох з 1971 року та до останнього дня свого життя залишився відданим стягові національного соціалізму. З його смертю Німеччина втратила ще одного вірного сина…
02.01.2011, тов. Макс К.
