Наші серця наповнюються смутком та шаною до тих, хто 93 роки тому в такий же морозний день поклав своє життя за нашу рідну державу.

В 1918 році Україна переживала важкі часи. Нація намагалась здобути незалежність та відстояти своє право на існування.
Лихі часи, лихі вчинки… Внутрішні чвари та агресія сусідніх держав руйнували молоду країну.

Руйнація батьківщини була не байдужою для наших співвітчизників, а особливо для наших однолітків.
Період боротьби народжує і формує Героїв. Ними і стали юнаки, що перетворились на лицарів свого народу.

Вони прийняли нерівний бій і поклали своє життя за всіх нас, за всі майбутні покоління.
Хтось вважає їх вчинок безглуздим і скаже: «вони не перемогли». Ні, вони перемогли - бо навіки закарбували слова про свій вчинок на сторінках історії України.

Вони перемогли, бо ми пам’ятаємо про них їх самопожертву.
Вони перемогли, бо ми живемо в незалежній Україні.
Так, їх було мало, а ворог переважав чисельністю в декілька разів.
Та вони всі добровільно пішли у бій. І не було нікого хто гнав молодих патріотів в спини, бо серця юнаків наповнювала любов до України.

Ми не політизуємо нашу акцію. Бо не можна говорити про політику, під час жалоби за Героями українського народу.
Юнаки, що полягли під Крутами поховані на Аскольдовій могилі. Але існує і безліч безіменних, що поєднались навіки із землею за яку боролись.

Ми не можемо їх воскресити, ми можемо лишень нести пам'ять про подвиги в душах та серцях. Бо вони стали гранітною основою нашої держави.

В цей день душі Героїв дивляться на нас, як на майбутні покоління за які полягли. Ми глибоко шануємо і дякуємо їм за те що ми живі. За те що звемось Українцями і живемо в молодій незалежній Україні!
Важко зрозуміти вчинок Героїв, коли не переживаєш часи боротьби.
Та і зараз відбувається бій, бій за наші думки та світогляд.

Витираються спомини зі сторінок історії про тих хто боровся в смертельній війні за державу Україну.
Створюється образ сірої народності, що немала ні визвольних змагань ні Героїв різних часів.
Ми мусимо поклястись перед рідною землею не забувати тих хто формував та боронив Україну.
Пам’ятати про Героїв, що символізують національну гідність.
Вони не зустріли старості а померли юнаками. Їх вчинок має бути символом того, що доля України не байдужа молоді. І що кожний свідомий громадянин поважає пам'ять і Героїзм воїна, що боронив батьківщину
Вельми шановні однодумці ми дякуємо вам за підтримку у цій ході. Дякуємо всім хто допомагав і щиро виражав свою громадянську позицію.

Наші серця радіють від кількості учасників, що зголосились і пройшли під стягами нашої держави. СЛАВА УКРАЇНІ!!!