Вже 20 рік поспіль, з часу проголошення так званої «незалежності» «української» псевдореспубліки, ця прекрасна і родюча земля, споєна кров’ю не десятків, сотень, а тисяч поколінь наших предків, як і той працьовитий та щирий народ, який живе на ній, стогнуть під гнітом жменьки злочинно егоїстичних, продажних нероб-визискувачів працюючих мас та їх ницих прислужників, що прикриваючись «законами» та «конституцією» використовують механізм держави виключно задля власного збагачення, задоволення своїх елітних, противних кожній нормальній людині, потреб та придушення і гноблення простих українців-трударів.
Вони змінюють кольори, «переконання», партії та господарів, але незмінним лишається одне – їх чорна душа, нечиста совість та бажання збагатитися за рахунок обкрадання «бидла» – українського народу і та система влади ліберальної псевдодемократії та капіталу, яку вони захищають. Ця держава та її керманичі і прислужники з числа пристосуванської кримінальної буржуазії й бандитів-олігархів щодня із засобів масової інформації та парламентської трибуни розповідають нам про «покращення життя вже сьогодні», в той час як всі 20 років міфічної «незалежності» в Україні рівень смертності перевищує рівень народжуваності і без воєн з боку зовнішнього агресора, без Голодоморів, Україна втратила 6 мільйонів своїх синів і дочок, а ще більше вона втратила так і ненароджених.
Вони, без огляду на партії та приналежність до влади чи опозиції, в той чи інший момент, виголошують про свою любов до народу та боротьбу за його права і соціальний захист, а самі в той час підіймають ціни на продукти харчування та речі, підвищують плату за комунальні послуги, придумують та приймають різноманітні закони та кодекси, що відбирають і ту мізерну частку прав трудового народу, якими він володіє, і натомість забезпечують можливість різним продажним хабарникам-чиновникам та баригам-забудовникам безкарно конфісковувати житло та викидати людей на вулицю, збільшують пенсійний вік, при тому, що кожен 2 українець вже зараз не доживає до 65 років, зменшують доступ майбутнього Нації – молоді до освіти, так «успішно» борються з хабарництвом, корупцією, безробіттям, економічною кризою, інфляцією, погіршенням рівня життя, що за 20 років з України на заробітки виїхало більше 7 мільйонів українців, тільки офіційно зареєстрованих, і рівно стільки ж на їх місце завезено різного роду чужинців з країн Азії та Африки, половина з яких згідна працювати за в рази меншу заробітну платню, не вимагаючи при цьому ані гідних умов праці, ані соціального захисту, а інші або ж взагалі не працюють, або хто 5, 10 а то і 20 років є «студентами» на базарах і не тільки, а ще більше йдуть «працювати» та «здобувати освіту» у етнічних злочинних угрупованнях.
Вони розповідають нам про «законність», «конституцію», «толерантність», «мораль», «свободу слова» та «духовність», а самі в той час збивають на іномарках, які коштують 100 і більше тисяч доларів чи євро, людей на вулицях та виходять, завдяки продажним лакеям-суддям, під підписку про невиїзд та мінімальні штрафи за перевищення швидкості; приватизовують і перепродують українські землю, заводи та фабрики, набиваючи власні безрозмірні кишені й гаманці за рахунок визискування робітників і селян та отримуючі «справедливі» зарплати за «чесну та тяжку працю», які у 50, 100, 1000, чи як у «благодійників» та «трудолюбців» ахмєтових, коломойських, жеваго, боголюбових, пінчуків, новинських, григоришиних, шнайдерів, байсарових та інших олігархів-капіталістів у десятки і сотні тисяч разів перевищують мінімальні зарплати та пенсії трудівників українців, це не враховуючи прибутки від володіння чи здачі в тимчасове користування засобів виробництва, рухомої та нерухомої власності як не гнобителями особисто, так їх родичами та посіпаками; вирубують ліси, парки, руйнують нечисельні і убогі дитячі та спортивні майданчики, закривають книгарні, викидають із гуртожитків молодих і старих, чоловіків, жінок і дітей, йдуть проти волі місцевих громад для того, щоб в черговий раз, не десятий і не сотий, догодити кримінальним власникам будівельних компаній та просто шахраям, і разом з ними нагріти руки на продажу землі та незаконному і дуже часто просто міфічному будівництві; беруть кредити у Світового Банку, Міжнародного валютного фонду для «наповнення» державного бюджету, який відразу ж буде розкрадений; знищують незалежних від господаря, а тому небезпечних дрібних та середніх підприємців; приймають ще більш «справедливі», «економічно вигідні», «обґрунтовані», «прогресивні» та «соціальні» податкові, житлові, трудові, будівельні кодекси; задля особистої егоїстичної тимчасової вигоди підкладають економіку України та здають наші національні інтереси, на догоду імперіалістам та капіталістам з Вашингтона, Москви, Брюсселя та підконтрольних їм антиєвропейським й антиукраїнським фондам та організаціям накшталт так званого «Європейського Союзу», СНД, НАТО, Світової організації торгівлі тощо; їхні холуї з числа представників державного «правоохоронного», а насправді репресивного апарату – судді, міліція, СБУ присягають служити і захищати не панів, «народних обранців» з Верховної Ради, чиновників, генералів, міністрів, олігархів та клани кримінальної буржуазії, а українських народ – громадян-трудівників і в той же час судді отримують хабарі, телефонні дзвінки з наказами, й прикриваючись священним іменем народу України, викидають сім’ї цілими будинками на вулицю, саджають за сказане слово чи протидію владному свавіллю й тиранії кого на 3, 7, 15 діб, а кого і на роки, на вулицях б’ють людей, підкидають «докази» та «штрафують», відбираючи останню копійку, а у відділках міліції та кабінетах спецслужб вбивають та катують тих, кого клялися захищати і хто, згідно «законів» та «конституції» є єдиним джерелом влади в Україні… А над владними установами вже 20 рік поспіль висять синьо-жовті, державні прапори, а у кабінетах портрети, у кого «обраних народом» керманичів, у кого царя Ніколая 2, Сталіна, Дзєржинського…
Саме тому ми – автономні націоналісти - українська молодь з числа робітників, селян, трудової інтелігенції, студентів та школярів виходимо самі та закликаємо всіх українців вийти 1 травня, на Свято Праці, День солідарності трудящих всього світу, на Марш проти капіталізму – марш солідарності і боротьби за права та визволення працюючих класів з капіталістичного рабства.
Нам огидні пристосуванство та провладність, тому кожен запроданець є для нас таким же ворогом як і існуючий антинародний режим. І немає різниці "лівий" він чи "правий", а чи ж "центрист", "комуніст", "ліберал" чи той, хто б’є себе в груди, називаючись "націоналістом", при цьому при першій ліпшій нагоді біжить або за грантами та подачками із "демократичних" рук найманців іноземного капіталу, або ж на поклон до тих, хто безпосередньо причетний і відповідальний за встановлення в Україні відверто терористичної україноненависницької диктатури найбільш реакційних, найбільш антинаціональних, найбільш злочинних елементів фінансового капіталу.
Нам байдуже якої національності олігархи та їх прислужники, які обкрадають та визискують наш народ і якою мовою вони розмовляють. Навіть більше – ті «українці» чи хто себе так називає, які самі мріють збагатитися за рахунок власних братів і сестер; «чесно» заробити капітал і піднятися до «обраного» елітного обмеженого кола ющенків, тимошенків, януковичів, ахмєтових, пінчуків, коломийських; ті, хто прислуговував і прислуговує антиукраїнському режиму вже 20 років поспіль з часу «здобуття» так званої «незалежності», хто стоїть на сторожі, за подачки з панських рук та об’їдки з елітних столів, мізерної купки тих, кому вигідне існування антиукраїнського режиму, в які кольори би він не фарбувався, та існуючої капіталістичної системи, не гідні називатися українцями і є ще більшими ворогами, аніж ті нікчемні елітні 10% нероб та пригноблювачів, яким наразі належить 90% землі, ресурсів, рухомого й нерухомого майна, фінансів, у крадених і відібраних у єдиного власника – українського народу.
Натомість ми знаємо, що ми є в більшості представниками українського робітничого класу, класу найманих працівників, класу поневоленого, ошуканого й пригнобленого, в якого намагаються відібрати мізерні залишки його прав та свобод, перетворивши на мовчазне бидло, німих кріпаків новітніх панів, і ми маємо власне бачення життя, суспільного ладу та концепцію розвитку нашої Батьківщини.
Наше гасло «Нація понад усе!» означає, що загальне добро стоїть перед особисте. Логіка націоналізму та стан справ в Україні і світі вимагає передати засоби виробництва у власність української нації та її громад, владу - в руки об’єднань працюючих, міжнародні відносини - на розсуд вільних націй, а досягнення світлого ідеалу безкласового суспільства національної спільноти забезпечить виключно наша, українська революція, революція національна і соціальна, адже без визволення соціального не буде правдивого визволення національного. Соціальне визначення нації – це спільнота працюючих класів, вільних та рівних у своїх правах і можливостях людей. Політичне визначення націократії - це пряме народовладдя, без паразитарного класу елітних нероб-поневолювачів з числа «народних обранців» - парламентарів і бюрократів, які продають буржуазії інтереси народу, який мусить бути знищений за допомогою інструменту соціал-національної революції – класової війни, війни класу пригноблюваних проти класу поневолювачів, класу людей праці проти класу кровожерів, класу тих, кого мільйони і хто нічого немає проти класу тих, кого десятки, а разом з лакеями та посіпаками сотні, і які мають все, бо обкрадали, обкрадають і будуть обкрадати до останнього, адже цього потребує дух наживи та логіка капіталу. Практичне визначення незалежності - це протидія й подолання глобалізації як наслідку та диктату міжнародного капіталу як причини.
1 травня ми закликаємо усіх чесних українців, у кого ще не спідлене серце і кому не байдужа доля власного народу й Батьківщини, виходити на марш проти капіталізму і виступити за:
- впровадження прямого народовладдя - народний суверенітет без бюрократичного посередництва;
- націоналізації всіх земельних ресурсів та корисних копалин в межах сучасних державних кордонів з подальшим рівним розподілом між місцевими громадами, кооперативами та сільсько-господарськими об’єднаннями;
- передачі засобів виробництва у володіння трудових колективів, впровадження робітничого контролю, самоврядування та участі працівників у розподілі прибутків на підприємствах - до повного знищення експлуатації людини людиною;
- націоналізацію банків, фінансових і страхових установ, великої промисловості, транспорту, монопольних об'єднань, промислово-фінансових груп, акціонерних товариств;
- конфіскацію та націоналізацію рухомого і нерухомого майна, грошового капіталу та фінансових ресурсів кримінальної буржуазії та олігархії, політичних партій, організацій, громадських об’єднань, що ведуть антинародну діяльність, обслуговують інтереси місцевих капіталістів, чужинських міжнародних фінансових груп, організацій, об’єднань та державних утворень.
Ми пройдемо центральними вулицями українських міст і нагадаємо всім за що боролись Тарас Шевченко, Іван Франко та Леся Українка, Микола Міхновський, Євген Коновалець та Степан Бандера, козаки Армії та повстанських загонів УНР і стрільці УПА і сотні тисяч знаних і незнаних борців за соціальне та національне визволення українського народу – народу трударів.
УКРАЇНЦЯМ НЕМА ЧОГО ВТРАЧАТИ, КРІМ СВОЇХ КАЙДАНІВ!
