28 квітня відбувся другий традиційний парад вишиванок. Близько 2 тисяч націоналістів у вишиванках пройшли вулицями Львова.

Серед присутніх можна було побачити представників абсолютно різних вікових категорій – від маленьких немовляток в візочках і до старих людей.

Традиційно все розпочалось біля пам’ятника провіднику націоналізму Степану Бандері. Задовго до початку зі всіх сторін почали сходитись люди у вишиванках, що викликало надзвичайну зацікавленість оточуючих.

Невдовзі почали формувати колону. Попереду йшли дівчата з білими трояндами, символами чистоти, за ними хлопці несли три банери, два з яких були з зображеннями воїнів дивізії та написами «Не для ката наша хата», «Вони воювали за волю», а третій з написом «Автономний Опір».

В руках у націоналістів були прапори з Ідеєю Нації та щити з гербом дивізії «Галичина» (золотим левом на синьому фоні).

Марш розпочався покладанням квітів до пам’ятника Степану Бандері.

Коли колона рушила, то відразу на вулицях з’явились люди, котрі виходили зі своїх домівок, щоб поглянути на націоналістів, котрі скандували «Галичина – дивізія героїв», «Слава Україні! Героям Слава», «Слава Нації! Смерть ворогам», «Пам’ятай, чужинець! Тут господар – українець» та ін.

Націоналісти пройшли одними з найбільших вулиць Львова, поклавши квіти до пам’ятника жертвам політичних репресій, обійшли центр та закінчили ходу біля пам’ятника найпершому українському націоналісту та революціонеру Тарасу Шевченку.

Там відбувся короткий мітинг, де виголосили заклики пам’ятати своїх героїв, не чекаючи на державні укази, захищати свої землі, так, як це робили наші попередники і не зважати на чиїсь погрози.

«Ми любимо свою маму більше за чужих, отже ми просто здорові люди! І ми її захистимо в будь-який момент. Скоро ми відчуємо, що таке плече друга чи гаряче серце подруги, котрі йдуть разом з тобою.»

Завершили віче покладанням квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку.