У 1922-23-х роках більшість українців вирішили незабивати собі мізки політикою. Зі зверхньою посмішкою те нерозумінням дивились вони на останніх борці визвольнихзмагань. Мовляв, чого ж їм не сидиться? Можна жити при будь якій владі, для чого переживати постійний голод, холод,хвороби та смерть побратимів!

Пройшло два роки.Не стало цих дивних повстанців. Знову обиватель задавав собі запитання:” І чого вони добились?Чи вартувала хоч чогось ця боротьба?” І тільки ще через вісім років, тримаючи кістлявими руками мертве тіло онука, обиватель знав, що віддав би все, щоб загинути від кулі та впасти поруч тих дивних надлюдей в 22-ому, щоб небачити 32-ого року!

Історія любить повторюватись. В цій державі під назвою Україна у 2011 році можна знайти роботу із зарплатнею, що дозволяє більш -менш прожити. Можна не звертати увагу на зради та рюмсання лібералів. Не обов’язково реагувати на міністрів-українофобів та зменшення населення на 7 мільйонів.Можна навіть пробачити президенту цієї країни заперечення геноциду твоєї нації. Але чи не вийде так, що через десять років найбільше за все ми захочем повернутись у такий недосяжний 2011рік, щоб вчепитись зубами в горлянку цим міністрам, депутатам, президенту та врешті системі, що привела їх до влади?!
Пам”ять не дасть повторитись трагедії!

Львів – http://vkontakte.ru/event31351622
Вінниця – http://vkontakte.ru/event31479892
Чернігів – http://vkontakte.ru/event32131532
Полтава – http://vkontakte.ru/event32238877