Вже із 15.00 на площі міста почались збиратись люди.
Була сцена із якої виступали різні політики та священики, так як в місцевій раді домінує ВО «Свобода» то виступи були досить непогані і говорилась суха правда про голодомор, хоча священники як завжди розбавили поодинокий радикалізм виступавших, своїми закликами – «Молитись і простити», в основному люди велись на ці заклики і дружньо плакали та хрестились, але не ми!!!
Наша група із приблизно двадцяти людей, спокійно розгорнула один Бандерівський прапор та два чорних із Ідеєю Нації, після цього ми активно почали роздавати людям листівки. Це визвало великий інтерес як зі сторони людей так і міліції.
Люди спочатку почали збиратись навколо нас, а міліціонери почали культурну бесіду із координатором акції. З їхньою сторони прозвучала пропозиція щоб ми згорнули прапори, а «зачинщика» акції забрати на 15 суток…. нам ця пропозиція зовсім не сподобалась, тому ми запропонували свою альтернативу – ми спокійно роздаєм листівки, прапори не згортаєм, координатор акції залишається на місці, а шановні міліціонери можуть іти дальше - лапати бандітів, і вслід їм ніхто не буде кричати АСАВ….після декількох хвилин роздумів, міліція прийняла нашу пропозицію, і пішла лапати бандітів…або просто кудись пішла)))
Крім роздачі листівок, також була викладена із свічок Ідея Нації, біля якої почалась дискусія із громадяними на тему шо то таке, і хто ми такі. Табір громади поділився на дві частини, половина почала доставляти свічки до Ідеї Нації, то фотографуватись поруч, інша половина почала активно звинувачувати нас у фашизмі та всіх інших смертних гріхах, дискусія тривала близько години, ми дали відповіді всім бабкам про те що таке Ідея Нації, чому ми «Пам’ятаємо та мстимось» , а не плачем і ридаєм.
Бабки довго не здавались і доказували шо помста то зле і тре прощати, коли ж їх запитали чи вони прощають януковичу розмір своєї пенсії та рівень соціального забезпечення – перемога в дискусії повністю стала на нашу сторону. Коли вже всі зацікавленні люди отримали відповіді на свої питання та нашу листівку, ми дружньо сфотографувались та розійшлись, і в кожного в серці була тепла думка – акція пройшла недаремно, ми викликали інтерес людей, ми отримали нових прихильників та ще більше стали кісткою в горлі ворогів, нас не зупинити, бо майбутнє належить нам, а МИ і є майбутнє!
