Онуфріївський райвідділ міліції Кіровоградської області закінчив розслідування справи 53-річного Василя Сурмила. Він двічі вистрелив в обличчя 32-річному Віталію Перепеляку, сину голови райради. Як стало відомо, суд має відбутися 1 квітня.

— Це буде несправедливо, якщо Василь Іванович сяде у в’язницю, — підтримує Сурмила 53-річна вчителька Ніна Тонконог. — Він чинив правильно, бо Віталій багатьом допік, але покараний не був.

Василь Сурмило працює сторожем у магазині ”Добробут”. Із дружиною виховали прийомну доньку Юлію.

— Узяли її на сьомий день після народження, — каже Василь Іванович. — Вона не знала, що не рідна.

14 жовтня 2004-го 16-річна Юлія з подругами поверталася зі школи. Ішли узбіччям вулиці Набережної. Раптом на них наскочив УАЗ голови райради. За кермом був водій Віталій Перепеляк.

— Дівчина, яка йшла позаду, згадувала: машина вдарила спочатку Юлю, потім Іру Довгопол. Із салону донісся регіт, але авто погнало далі. Юля загинула відразу, не мучилася. Так і залишилася з усмішкою. Іра отримала струс мозку і забій ноги.

Василь Сурмило показує фотографію загиблої доньки Юлії. Він власноруч виготовив пам`ятник на її могилу. 2004 року батько Віталія працював головою райдержадмiнiстрацiї. Тепер Микола Васильович очолює райраду.

— Того дня Віталій пив за Покрову, — говорить Василь Іванович. — За селом зупинився і став із другом рівняти крило. Їх угледів автоінструктор Іван Удовицький.

— Витягнув ключі з машини, щоб п’яні більш не їздили, — каже Удовицький. — За це Віталій вліпив мене ногою в обличчя.

Перепеляка арештували. За вироком суду отримав п’ять років умовного терміну. Сурмили вердикт оскаржили. Апеляційний суд амністував Віталія.

— Після того хтось поглумився над пам’ятником Юлечки, — плаче батько. — Вийшли з машини, напаскудили зверху і поїхали.

Суд зобов’язав райраду виплатити потерпілим 30 тис. грн компенсації. Та організація вимагала, щоб сплачував винуватець.

— У квітні торік держвиконавцi взялися за Віталія, — каже батько загиблої. — Той, звісно, не хотів. 2 травня ми з ним випадково зустрілися. Коли розминалися, він кинув: ”Під..р. Я покладу тебе поряд з донькою”. Мене аж жаром обдало, шибонуло в обидва вуха. Що було далі — не пам’ятаю.

Свідки згадують, що сторож витягнув револьвер і двічі вистрелив Віталію в обличчя. Із відстані 1,5 м. Поранений кричав, погрожував.

— Пістолет у мене зареєстрований із 1994 року, але ніколи ним не користувався, — каже Сурмило. — Того дня був заряджений дробом діаметром 1 міліметр.

Василя Івановича арештували. За нанесення тяжких ушкоджень йому загрожує до восьми років колонії. Вироку чекає на підписці про невиїзд.

— Коли Василя Івановича відпустили, люди зустрічали його на вулиці й тисли руку, — каже Ніна Iванiвна. — Питали, чому взагалі не вбив того Віталія.

Віталій Перепеляк запевняє, що Сурмило спочатку плюнув на нього, а потім почав стріляти. У результаті він осліп на ліве око.