Прем'єр-міністра Великобританії Уїнстона Черчілля звинуватили в причетності до голоду в Індії в роки Другої світової війни. Зі звинуваченнями виступила у своїй книзі "Таємна війна Черчілля" ("Churchill's Secret War") американська письменниця індійського походження Мадхушрі Мукерджі (Madhusree Mukerjee).

Як відзначає автор, після окупації Японією Бірми до Індії припинилися поставки бірманського рису. У той же час рисові поля на заході Індії пристосовувалися для виробництва джуту, з якого робили мішки з піском - мабуть, для армійських потреб.

Черчілль, як стверджує письменниця, відмовився надати допомогу голодуючим, посилаючись на відсутність вільних судів. Автор робить висновок, що в результаті його дій у Калькутті і штаті Західна Бенгалія від голоду загинули більше мільйона людей.

Крім того, Мадхушрі Мукерджі публікує нові документи, з яких випливає, що під час описуваних подій британські судна регулярно перевозили крупи з Австралії до країн середземноморського регіону, де гострого браку продовольства не було. Більш того, їх маршрути пролягали повз індійський субконтинент.

Також письменниця стверджує, що Черчілль багаторазово ігнорував пропозиції доставити продовольство в Індію, які озвучували Австралія і США - навіть коли Сполучені Штати запропонували використовувати для цього американські кораблі і судна.

Мадхушрі Мукерджі згадує також про те, що, поки жителі Калькутти вмирали з голоду, представники британської адміністрації жили на широку ногу і закатували обіди в ресторанах і клубах міста. Небажання Черчілля надати при цьому допомогу голодуючим письменниця пояснює расистськими переконаннями прем'єр-міністра.