Одним грудневим днем у центр міста Миколаїв вийшов незалежний політичний активіст. Перед собою він тримав табличку: "Не бачу! Не чую! Мовчу! Терплю. Ідеальний раб! Не будь байдужим!"

Акція не лишилася без уваги. Перехожі, що снували навколо, здивовано дивилися на юнака, дехто байдуже проходив, а іноді навіть підходили, цікавилися. Багато людей розуміли слова, написані на папері, ба більше - пережили їх у власній душі. Бо уряд нахабніє, люди байдужіють, соціальні гарантії тануть, наче мокрий сніг. І всі мовчать, не зважаючи, що кожний бажає ліпшого життя.

Цей протест проти байдужості, німий заклик не коритися, але боротися - крапля в океані. Проте й найбільший з океанів складається з крихітних краплинок.