Незаконний арешт вінницьких учасників поїздки в Умань на марш проти хасидського свавілля

Прославлене гайдамацькою звитягою місто Умань, де Іван Гонта та Максим Залізняк в часи Коліївщини вогнем і шаблею вершили праведний суд над кривдниками українства стало, на жаль, центром щорічного хасидського паломництва. Хасиди – це ортодоксальні євреї, які щороку приїжджають в Умань святкувати свій новий рік (Рош Ашашана) на могилу Цадика Нахмана, одного з провідників хасидизму, який заповів поховати його в Умані.

Цього року виповнюється 200 років від дня смерті Нахмана, а тому кількість хасидів-паломників з усього світу очікується найвища за всі попередні роки, а саме 30 тисяч! Ніхто б не заперечував проти їх перебування в Україні, якби вони вели себе пристойно та не порушували законодавства. Але згідно канонів своєї релігії (іудаїзму) євреї вважають себе «богообраним народом» та зневажливо ставитися до місцевих жителів-гоїв (неєвреїв), у період молитовних днів хасидам слід обов’язково зробити невірним, тобто жителям Умані, три пакості, їх перебування у місті супроводжується різними безчинствами, спалахом спекуляцій і хабарництва. Останнє досягло небачених масштабів. «Паломники розбещені тим, що можуть від усього відкупитися хабарями, — вважає Володимир Гамалиця. — Вони не вважають, що приїхали в цивілізовану країну. От, відламали дзеркало в міліцейській машині — і заплатили штраф 70 гривень. Відламав би уманець — сидів би 15 діб.

Справа дійшла вже до того, що євреї нападають на пересічних громадян і правоохоронців. У 2009-му році хасид прокусив палець черговому міліціонеру та розбив відеокамеру уманської телекомпанії „Сатурн” під час демонтажу незаконно встановлених торгових кіосків. Кілька паломників без дозволів встановили об'єкти з продажу кошерної їжі та кілька гаражів.

Ці та інші безчинства євреїв-хасидів змусили жителів Умані оборонятися від непроханих гостей. На захист уманчан стали націоналісти Всеукраїнського об’єднання «Свобода». 4 вересня 2010 року у місті мав пройти Марш проти хасидського свавілля та завершитись пікетом біля Уманського міськвиконкому, де чиновникам мала бути передана народна резолюція з вимогами уманчан.

Серед вимог:
- визначити статус хасидів;
- захистити конституційні права уманчан;
- прищепити повагу до українського населення;
- унеможливити приїзд чужинських кримінальних елементів;
- запровадити біометричний контроль для чужинців міста;
- заборонити хасидам самовільне будівництво;
- рекомендувати чужинцям перебувати у визначених культових місцях;
- заборонити порушувати спокій українського населення;
- примусити їх сплачувати комунальні платежі;
- примусити їх підтримувати чистоту та порядок у місті;
- обмежити в'їзд в Україну іноземців з епідеміологічно небезпечних країн.

Марш був абсолютно законним та узгодженим з місцевою владою. На запрошення Уманської міської організації ВО «Свобода» на марш в Умань зібралися вирушити й вінницькі патріоти, яким небайдужа доля України й міста Умань зокрема. На жаль дістатися до місця призначення їм так і не вдалося…

Об 11:00 на вул. Чехова, поблизу гіпермаркету «Грош» почали збиратися активісти Автономного спротиву, ГО «Грань» та інші молоді прихильники ВО «Свобода». Але там їх уже чекало міліцейське начальство в особі начальника вінницької міліції Куцого Ю.І. та Юрій Іванович прямим текстом пояснив присутнім, що «ніхто вже нікуди не їде». І це при тому, що хлопці їхали на марш на абсолютно законних підставах! Очевидно наша місцева вінницька влада на чолі з мером Гройсманом вирішила проявити ініціативу у боротьбі за «толерантність» в Україні.

Об 11:10 вінничани вирушили до «Олієжиркомбінату», де на них чекав автобус, що мав доправити їх в Умань. Не встигли перші дев’ятеро чоловік сісти до автобуса, як до нього під’їхав автомобіль ДПС, з якого вийшло двоє правоохоронців (чоловік і жінка). Чоловік зайшов у автобус і, не представившись, почав вимагати документи на автомобіль і розпитувати, куди ми направляємося. А в цей час на місце прибуло ще кілька автомобілів з міліціонерами і «Беркутом». ДПСник заявив, що «він їх затримує» (на що він, без сумніву, не мав ніякого права, бо це не входить у компетенцію працівників ДПС) і наказав їхати до Староміського РВ УМВС, на запитання, на якій підставі усе це робиться, ДПСник відповів, що він «підозрює їх у скоєнні злочину», якого саме, не уточнив, сказавши, що в райвідділі їм все пояснять.

У Староміському РВ УМВС, куди були незаконно доставлені дев’ять вінничан їм також ніхто не дав ніяких пояснень. Усіх учасників змусили давати пояснення куди і з якою метою вони їхали, увесь час перепитуючи, чи вони не їхали часом в Умаь «бити хасидів». Більшість хлопців відмовилися взагалі давти будь-які пояснення, посилаючись на ст. 63 Конституції України, у якій сказано. Усіх учасників, неначе злочинців, сфотографували напам’ять, а в журналіста і вінницького громадського діяча Сергія Годного навіть зняли відбитки пальців. Міліціонери провели незаконний обшук речей націоналістів, видаляли без дозволу інформацію з їх телефонів, де містилися відео- та фотодокази міліцейського свавілля.

Окремо допитували Сергія Годного, Сергія Сидорука, та Олександра Ільченка, на яких здійснювали моральний тиск з метою змусити їх зізнатися, що вони їхали в Умань організовувати провокації і масові безпорядки. У Сергія Годного вилучили телефон з якого переписали інформацію та контактні дані різних осіб.

Зрозуміла річ, що першою і найголовнішою метою міліціонерів через вказівку «згори» було затримати вінницьких прихильників ВО «Свобода», щоб вони не змогли потрапити в Умань на марш проти хасидського свавілля. Це не перший такий випадок, коли міліція обслуговує політичні інтереси приватних, які представляють місцеву владу. 27 квітня, коли вінницькі свободівці їхали до Києва, на мітинг проти ратифікації Харківських угод стосовно російського Чорноморського флоту, їх автобус ДПСники затримали «для перевірки» аж поки мітинг у Києві не закінчився. 11 травня три мікроавтобуси, які везли активістів на акції протесту в Києві, не змогли навіть покинути місто. Їх зупинили та відібрали необхідні для поїздки документи.

Коли минуло три з лишком години від часу затримання вінницьких хлопців, що їхали до Умані, правоохоронці приступили до обшуку мікроавтобуса та речей, які в ньому були. Кожен рюкзак, куртку чи ручну поклажу було перевірено. Нічого підозрілого вони так і не знайшли, змусили також одного із затриманих розгорнути свободівський прапор та сфотографували його, невідомо для чого, ніби це якийсь злочин: ходити під прапором ВО «Свобода». У водія мікроавтобуса також відібрали документи на його транспортний засіб не пояснивши звісно, на якій підставі і на час звільнення учасників інциденту, документи так і не повернули.

Приблизно через чотири години від часу затримання, о 15:30, коли вже було зрозуміло, що на марш в Умань їхати немає сенсу, вінничан відпустили, навіть не вибачившись за всі вище зазначені дії.