Починаючи з 5 грудня в Росії не припиняються акції протесту. Медведопутінська держава котиться туди, куди їй і шлях – на смітник історії. У безсилому сказі кремлівські кати намагаються зупинити свій крах новими репресіями.

Сьогодні, о 12:00, відбувся пікет консульства Російської Федерації, що знаходиться у Чернігові. Близько 10 активістів руху незалежних націоналістів прийшли та висловили свій протест проти політики Мєдвєдєва - Путіна, яку здійснює режим по відношенню до інакодумців.

Я, Олександр Огородніков, звичайний одеський студент, звертаюся до кожної людини, котра, як і я, прагне справедливості і задається питанням про долю України. Сьогодні я зроблю заяву, в якій багато хто отримає для себе відповідь на хвилююче питання: “Що робити далі?”. 21 січня 2011 я підпалив офіс “Партії регіонів”, чим висловив протест проти влади і хотів помститися за кожну людину, яка страждає від злочинної політики капіталістів. 10 листопада мене засудили на три роки позбавлення волі з відстрочкою і зобов’язали виплатити 30 тис. гривень.

Тільки що нам стало відомо, що в ході сьогоднішньої народної акції протесту в Петербурзі на Гостинному дворі проти кремлівського цирку, відомого під назвою "вибори" брали участь наші товариші з руху "Вольниця" і одного з них було затримано. На даний момент він знаходиться в одному з відділків поліції, завтра у нього суд.

Декілька днів тому ми провели дуже цікаву бесіду, на якій більшість питань залишились відкритими. Тема стосувалася колективного мислення, відповідальності та всього, що стосується активізму, відвідуваності та бажання або небажання щось робити.

Протягом останніх років у націоналістичному середовищі розповсюдилась мода на «антикапіталізм». Тут і там можна зустріти гнівні випади проти капіталізму, проголошувані діячами націоналістичного спрямування. І чим далі, тим більше. Це не викликало особливих дискусій і конфліктів до того часу, поки всі учасники модної тенденції розуміли під капіталізмом суцільну абстракцію, не більш ніж погане слово або в кращому разі пояснювали капіталізм як ліберальну економіку чи фінансову олігархію.

В ніч з 25 на 26 листопада незалежними націоналістами в одному з парків Київа в пам`ять про загиблих українців під час штучного голоду 1932-33 років було намальовано трафаретний малюнок великих розмірів. Наші товариші спеціально до цєї сумної дати намалювали портрет Героя Миколи Лемика – бойовика Організації українських націоналістів, який у віці 19 років...

26 листопада тернопільські активісти автономного опору приєднались до всеукраїнської акції «Запали свічку» яка відбувалась на театральному майдані.

Криворізькі автономні націоналісти теж збирались провести траурну ходу, підтримавши загальноукраїнську акцію вшанування жертв голодоморів. Але в цей день і цей час багато інших організацій подали заявки на проведення заходу, в тому числі і «влада» ,тим самим зігравши автономам на користь.

Постріл. Один сміливий постріл. Постріл, який без сумління пролунав із револьвера Миколи Лемика, який пролунав во імя правди.
21 жовтня 1933 року молодий націоналіст вчинив атентат проти московсьокого консула, яким відкрито заявив на весь світ, про голод, про геноцид української нації, про злочин сталінського режиму, який замовчували усі. Перед пострілом він сказав лише одне речення: “За мільйони замордованих братів і сестер!”